свистячий

свистячий
техн.; физ. свистя́щий

Українсько-російський політехнічний словник. 2013.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "свистячий" в других словарях:

  • свистячий — а, е. 1) Дієприкм. акт. теп. ч. до свистати. •• Свистя/ча заду/ха розлад дихання у тварин, що настає від звуження голосової щілини, спричинюваного атрофією м язів. 2) у знач. прикм. Який утворює присвист, свист. || З тембром свисту, зі свистом.… …   Український тлумачний словник

  • свистячий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • посвист — у, ч. Характерний свистячий звук, що його видає людина або тварина; свист. || Короткий, уривчастий свист, що служить умовним сигналом для виклику кого небудь, початку певних дій і т. ін. || Свист, яким кличуть деяких свійських тварин. || Звук,… …   Український тлумачний словник

  • присвист — у, ч. 1) Свист, яким супроводжують пісню, танець або якусь дію. 2) Свистячий звук, що супроводжує голос, дихання, кашель, зітхання і т. ін. || Свистячий звук, призвук, утворюваний рухом повітря, тертям об який небудь предмет і т. ін …   Український тлумачний словник

  • захурчати — чу/, чи/ш, док., розм. 1) Почати хурчати, видавати хурчання (про механізми). || Почати видавати різкий свистячий звук. 2) перен. Швидко, з шумом побігти, помчати і т. ін. куди небудь …   Український тлумачний словник

  • присвистувати — ую, уєш, недок., присви/снути, ну, неш, док. 1) Супроводжувати свистом пісню, танець. 2) Уривчасто свистіти, насвистувати (перев. супроводжуючи якусь дію). 3) Говорити з присвистом. || Утворювати уривчастий свистячий призвук під час дихання,… …   Український тлумачний словник

  • свист — у, ч. 1) Різкий, високий звук, утворюваний сильним видиханням повітря крізь стулені зуби або губи, а також за допомогою свистка, дудки і т. ін. || Такі звуки як вияв осуду або схвалення кого , чого небудь. || Свистячий призвук, що утворюється під …   Український тлумачний словник

  • свистючий — а, е. Те саме, що свистячий 2) …   Український тлумачний словник

  • ударити — I = вдарити 1) (у що, по чому, об що, чим зробити удар по якомусь предмету, по чому н.), (ба)бахнути, бухнути, бацнути; гахнути, жахнути, гепнути, у[в]гатити, хряпнути, хряснути, у[в]жарити, шваркнути, шварконути, шкваркнути (із силою); ляснути,… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»